Еспонділоартрит — це група хронічних запальних захворювань, які переважно вражають суглоби та місця прикріплення сухожиль і зв’язок до кісток. Ці захворювання можуть охоплювати насамперед хребет, а також інші суглоби.
Зазвичай хвороба починається у молодих дорослих, як правило, до 45 років, і часто проявляється тривалим болем і скутістю, особливо в спині, яка посилюється під час відпочинку та зменшується при русі чи фізичних вправах.
Еспонділоартрит також може викликати симптоми поза суглобами, такі як запалення очей або зміни на шкірі, залежно від типу захворювання. Лікування включає фізичні вправи, фізіотерапію, протизапальні препарати, а у важчих випадках — біологічну терапію.
Симптоми еспонділоартриту
Основні симптоми еспонділоартриту включають:
- Біль у спині, особливо в поперековому відділі, який зменшується при русі та посилюється у стані спокою;
- Ранкова скутість, що триває понад 30 хвилин;
- Біль та набряк в інших суглобах, таких як стегна, коліна, щиколотки та плечі;
- Запалення в місцях прикріплення сухожиль, наприклад, у п’яті;
- Втома;
- Запалення очей, таке як увеїт, що викликає почервоніння та біль в очах;
- Зміни на шкірі, наприклад, псоріаз;
- Кишкові симптоми, такі як хронічна діарея та біль у животі, пов’язані із запальними захворюваннями кишечника.
Еспонділоартрит може вражати різні частини тіла, але зазвичай викликає запалення в суглобах та навколишніх тканинах.
Симптоми варіюються залежно від типу захворювання та зазвичай з’являються етапами, з періодами загострення та ремісії.
Чи є еспонділоартрит серйозним захворюванням?
У деяких випадках еспонділоартрит може бути серйозним, призводячи до обмеження рухів та втрати мобільності, що впливає на якість життя, якщо його не лікувати належним чином.
Однак, при ранньому діагностиці, медичному нагляді та правильному лікуванні можна контролювати симптоми та запобігти прогресуванню хвороби.
Як проводиться діагностика
Діагностику еспонділоартриту проводить ревматолог на основі оцінки симптомів, фізичного огляду та сімейного анамнезу пацієнта.
Крім того, лікар може призначити аналізи крові для оцінки маркерів запалення, таких як СРБ і ШОЕ, та виявлення наявності гена HLA-B27, який підвищує підозру на захворювання, хоча сам по собі не є вирішальним фактором.
Для виявлення запалення або структурних змін у крижово-клубових суглобах та хребті також використовуються методи візуалізації, такі як рентгенографія або магнітно-резонансна томографія (МРТ).
МРТ особливо корисна на ранніх стадіях, коли рентгенівські знімки можуть ще не показувати змін.
Типи еспонділоартриту
Еспонділоартрит включає кілька станів, таких як:
1. Аксіальний еспонділоартрит
Аксіальний еспонділоартрит — це форма еспонділоартриту, яка переважно вражає хребет та суглоби таза. Він може бути розділений на нерентгенографічний тип, коли пацієнт відчуває симптоми, такі як біль і скутість, але рентгенівські знімки не показують структурних змін, а запалення виявляється за допомогою МРТ.
Ця форма може представляти початкові стадії захворювання або залишатися без рентгенографічних змін протягом тривалого часу.
2. Анкілозуючий спондиліт
Анкілозуючий спондиліт є рентгенографічною формою аксіального еспонділоартриту. У таких випадках на рентгенівських знімках вже можна спостерігати структурні зміни в суглобах таза та хребті, що свідчить про більш усталене захворювання.
У деяких випадках ці зміни можуть прогресувати з часом і обмежувати рухливість хребта, якщо не лікувати належним чином.
3. Псоріатичний артрит
Псоріатичний артрит — це форма еспонділоартриту, пов’язана з псоріазом, запальним захворюванням шкіри та нігтів. Крім уражень шкіри, він викликає запалення в суглобах, призводячи до болю, набряку та скутості, може вражати як великі, так і дрібні суглоби, а в деяких випадках — і хребет.
4. Реактивний артрит
Реактивний артрит — це запалення суглобів, яке зазвичай виникає після інфекції, найчастіше кишкової або сечовивідних шляхів. Він переважно вражає суглоби нижніх кінцівок і може супроводжуватися запаленням очей та дискомфортом при сечовипусканні.
5. Артрит, пов’язаний із запальними захворюваннями кишечника
Цей тип еспонділоартриту пов’язаний із запальними захворюваннями кишечника, такими як хвороба Крона та виразковий коліт. Крім гастроінтестинальних симптомів, він може викликати запалення в суглобах, особливо в хребті та кінцівках, з болем, скутістю та періодами загострення і ремісії симптомів.
Основні причини
Еспонділоартрит розвивається внаслідок поєднання факторів, таких як:
- Генетичні фактори: наявність гена HLA-B27 тісно пов’язана із захворюванням, а сімейний анамнез може збільшувати ризик його розвитку;
- Порушення роботи імунної системи: імунна система функціонує нерегулярно, викликаючи тривале запалення в суглобах та навколишніх тканинах;
- Фактори навколишнього середовища: такі як інфекції, зміни мікробіоти кишечника та, можливо, спосіб життя, можуть спровокувати або посилити хворобу у генетично схильних осіб.
Ці фактори діють спільно, впливаючи на розвиток та прогресування еспонділоартриту.
У деяких формах, таких як реактивний артрит, бактеріальні інфекції можуть виступати початковим тригером для появи симптомів.
Чи є еспонділоартрит автоімунним захворюванням?
Еспонділоартрит вважається імуноопосередкованим захворюванням, тобто пов’язаним із порушенням роботи імунної системи, але він не повністю відповідає класичним автоімунним захворюванням, таким як вовчак.
Це тому, що в еспонділоартриті, крім автоімунних механізмів, значну роль відіграють також аутозапальні процеси, генетичні та фактори навколишнього середовища.
Лікування еспонділоартриту
Лікування еспонділоартриту залежить від типу та тяжкості захворювання і зазвичай включає:
1. Медикаменти
Основні препарати, що використовуються при еспонділоартриті:
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як ібупрофен та напроксен, часто використовуються як терапія першої лінії для зменшення болю та запалення;
- Біологічна терапія, така як інгібітори TNF та інгібітори IL-17, може бути призначена для контролю запалення, коли симптоми є більш вираженими або не реагують на початкове лікування.
В деяких випадках можуть використовуватися інші сучасні методи лікування, включаючи інгібітори JAK, для допомоги в контролі захворювання.
2. Фізіотерапія та фізичні вправи
Регулярні фізичні вправи та фізіотерапія є важливими компонентами лікування еспонділоартриту, допомагаючи підтримувати рухливість хребта та суглобів, зменшувати скутість та покращувати поставу.
Практика спрямованих вправ на розтяжку та низькоінтенсивних занять також сприяє зменшенню болю та запобіганню деформацій з часом.
3. Зміни способу життя
Уникнення куріння може допомогти уповільнити прогресування еспонділоартриту та покращити загальний стан здоров’я.
Крім того, підтримання здорової ваги сприяє зменшенню навантаження на суглоби, що допомагає більш ефективно контролювати симптоми.
Чи є еспонділоартрит виліковним?
Еспонділоартрит не має лікування. Однак, при ранньому діагностиці та адекватному лікуванні можна контролювати симптоми, зменшувати запалення та підтримувати хорошу якість життя.
Лікування допомагає запобігти прогресуванню хвороби та зберегти рухливість суглобів.
